Хіба можна не знати Україну з її мелодійними піснями, запальними танцями і величними обрядами? Хіба можна не захоплюватися її культурою, адже тут переплетені вся історія, зрошена кривавими слізьми, вся любов до рідної землі, пронесена крізь століття по тернистих стежках. Але незважаючи на всі ці незгоди, ми зуміли зберегти у своїх серцях все те найцінніше, що робить нас людьми. Саме завдяки їм, цим молодим і запальним людям, ми можемо ще раз відчути, як палає у наших душах та іскорка духовного вогню.

Всі вони зовсім різні, у кожного своє життя, свій світ… Мимоволі постає запитання: що могло їх поєднати, що могло стати тим єдиним, до чого привернулись усі їхні серця? Напевне, кожен українець із впевненістю скаже вам: "Музика!" Скільки магії у цьому слові, скільки таємниць приховано, а воно здатне притягувати до себе мільйони людей всіх поколінь.

Вони прокладали собі дорогу у житті окремо, ні на кого не покладаючись, і, здавалось, хіба можуть перетнутись колись їхні стежки? Хоча і знали один одного, і спілкувалися деколи але ніколи серйозно не задумувались поєднати своє майбутнє. Вони вчилися в одній академії, але в різний час, співали у багатьох хорових колективах свого міста. Здавалось, хіба можна після стількох років товаришування знайти якісь нові спільні інтереси? Проте, мабуть сама доля піклувалася про них.

Аж ось прийшла та довгоочікувана мить - вони вирішили створити свою групу. Якось зустрілись у друзів, де і виникла думка створити свій окремий колектив, адже зрозуміли, що в них є щось таке, що дасть їм наснаги у творчості. Це був найважливіший крок у їхній творчості, адже як складеться доля "Орфею" тоді ніхто не знав. Почали працювати разом. Спочатку приглядалися один до одного, намагались заглянути товаришеві у саме серце, а потім... пішло-поїхало. Почали з'являтися пісні, запрошення на концерти та фестивалі. Але де б вони не були, де б не співали, вони завжди несуть у собі шматочок України, її найдорожчу частинку - українську пісню; ніде вона їх не покидає, всюди вона з ними.

Вони поклали на свої плечі найважчу ношу - бажання донести до людей всього світу своє найцінніше, своє найрідніше, своє найдорожче. А заснували юнаки свою групу в одному з наймиліших серцю куточків України - місті Лева - Львові. Це героїчне місто повинне завжди додавати хлопцям наснаги до творчості, мужності і сміливості, нагадувати їм про їхнє покликання.